- старчити
- -ить, док., безос., діал.Вистачити.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
старчити
Смотреть что такое "старчити" в других словарях:
старчити — вистачати (сил) [IV] … Толковый украинский словарь
старчити — дієслово доконаного виду вистачити безос., діал … Орфографічний словник української мови
старчити — старчит, мин. ч. старчило, Пр. Вистачити. Для ня старчило дост, жебы до хыжи пришов Штефан Скоренько і прочитав на пам ят поему Т. Г. Шевченка. То быв старушок будитель национальной свідомости в нашім селі … Словник лемківскої говірки
вистачати — і вистарча/ти, а/є, недок., ви/старчити, чить, ви/стачити, чу, чиш, док. 1) чого і без додатка, безос.Бути достатнім для чого небудь. 2) перех. і без додатка, заст. Забезпечувати чимсь, давати, постачати щось у достатній кількості … Український тлумачний словник
вистарчити — Вистарчити: вистачити [47] … Толковый украинский словарь
вистарчити — дієслово доконаного виду безос … Орфографічний словник української мови
